У житті - як на довгій ниві

Найбільше учні у школі люблять уроки музичного мистецтва. Тут не тільки можна зустрітися з прекрасним, а й самому попробувати стати талановитим. Ми також не є винятком. Полюбили цей урок у п'ятому класі, бо викладає його людина залюблена у пісенне мистецтво – Бутенко Руслана Валентинівна. Це вона розвивала наші мистецькі смаки, сформувала ансамбль. 

Не завжди хотілося співати те, що пропонувала, не завжди дослухалися до зауважень, порад , та Руслана Валентинівна вміла нас переконати. А результатом є наша участь у 2013році в обласному огляді художньої самодіяльності і регіональному конкурсі «Таврійська хвиля». Так крок за кроком Руслана Валентинівна переконувала нас, що це потрібно буде в житті, а може і стане нашим майбутнім. І правда на її боці. Ми уже дев'ятикласники і пробуватимемо вступати до музичного училища.Проект «Профі Старт» дав нам можливість заглянути на вчительську кухню і поспілкуватися з нашим вчителем музичного мистецтва  інтимніше.
- Руслано Валентинівно, коли ви прийшли до школи?
- О, дівчата, треба згадати. Вчителем музичного мистецтва я почала працювати, коли Тамарочка стала першокласницею.
- Дякуємо, а де ви здобували музичну освіту?
- Справа в тому, що за фахом я викладач педагогіки і психології , методист дошкільного виховання. А розпочала свій освітній шлях у садочку.
- Руслано Валентинівна, а як же ви стали вчителем музичного мистецтва?
- У житті – як на довгій ниві. Про це знали мої батьки і коли я ще була школяркою,записали до музичної школи, по закінченню отримала документ,який дає мені право бути вчителем музичного  мистецтва. А вчила  мене тепер і ваша Зуркова Світлана Миколаївна. Людина залюблена у музику та й матуся у мене дуже гарно співає. Цей документ і став  у пригоді. То використовуйте будь – яку нагоду. Навчайтеся всьому. Хтозна, що вам доля підготувала.
- Дякуємо за пораду. До речі, Світлана Миколаївна і у нас викладає. А хто залишився у пам'яті із учнів. - О, наш край співучий, талановитий. Недарма і регіональний конкурс «Таврійський барвограй» проходить саме у нас. Таких діток дуже багато. Дехто з них музичне мистецтво обрав для подальшого життя. Ви ж знаєте вашого викладача, випускниця нашої школи Обойшеву Ірину Миколаївну. Ще Загоруля Юра – наш трубач, Бутенко Іра, Люба Чорномурко, Оля Величко ,покійна Оля Соколовська і ще можна перелічувати. Минулорічні випускники Даша Половинко – навчається у ХДПУ,Владислав  Пантак у культосвітньому … Та й ви я знаю збираєтесь туди.
- Руслано Валентинівно, ми все говорили про духовне. А як же матеріальне? Чи влаштовує вас платня?
- Ви знаєте, дівчата, я обрала нелегкий матеріальний шлях. Учитель музики – це творчий фах. Матеріальне відходить десь на інший план. Ставка не велика, бо уроків музичного мистецтва на тиждень мало, та й вчиться цей предмет тільки у 1 - 8 класах. У молодших класах не завжди хочуть віддавати години спеціалісту, бо фінансово страждають. То нас довантажують гуртками, факультетами, як повезе, класним керівництвом. Але я люблю музику і тому змирялася, коли було і 14, і 16 годин – не було і ставки.
Є ще музична школа, але і в них там кожного року проблеми, бо існують вони в основному на платню батьків, а держаної підтримки катма… Чомусь сьогодні духовне та і навіть шкільна освіта не в пріоритеті. Маємо те, що маємо. Я вас не налякала, не передумали?
- Ні, ні . Ми переконані, що наше майбутнє буде світлим. Нас же вчать: «Плануйте добре –« і буде по вірі вашій».   
- Дякуємо, Руслано Валентинівно. Бажаємо вам усього найкращого на освітянській ниві і особистому житті.
- Спасибі, дівчаточка. І вам успіхів у виконанні завдання «Профі Старт».

                   

Вікторія І Валерія Дев′ятки 

Команда «VIP»,Нововоронцовка