Соціальні
проблеми завжди були головною темою, яка турбує людей. У нашому не до кінця
сформованому суспільстві дуже часто громадянам доводиться думати тільки про
першочергові проблеми: як і за що прогодувати себе та сім’ю, заплатити за компослуги, зберегти здоров’я своїх близьких. Всі ці питання риторичні, і не завжди
люди можуть знайти на них відповідь. І саме спеціалісти соціальних служб
найчастіше можуть допомогти в їх вирішенні. Вони першими дізнаються, коли
включать опалення, уточнять у компетентних органах, куди звернутися з певною
проблемою, підкажуть, як вийти з будь-якої складної життєвої ситуації.
Кажуть, що
соціальний працівник – професія тепла, доброти й любові. Мабуть, тому ми обрали
її для дослідження та вивчення.
Спілкуючись з
представниками даної професії, ми дізналися багато цікавого про те, як виникла
соціальна служба, про те, що поява цієї професії була зумовлена змінами періоду
перебудови. Більшість соціальних служб тоді створювали на базі колишніх радянських
організацій з роботи із молоддю. Суспільство змінювалося, а колишня система цінностей, стереотипи
поведінки руйнувалися. Держава відмовилася від фінансування соціальних служб,
які намагалися підтримувати тих, хто потребував допомоги. Нині
соціальні організації піднімають свій престиж, спонукаючи чиновників і
суспільство звертати пильнішу увагу на насущні проблеми простих громадян.
Девіз
соціального працівника – боротьба з байдужістю. І ця справа досить складна.
Тому, на думку спеціаліста Нововоронцовського центру соціальних служб Юлії
Вікторівни Бережної, найскладнішим у даній професії є те, щоб не зачерствіти
душею, не стати байдужим. Бо, коли майже кожного дня бачиш людське горе,
злиденність, зіштовхуєшся з безліччю проблем, людина може звикнути до того і
втратити здатність співчувати.
Соціальних працівників можна зустріти
скрізь, де потрібна їхня допомога. Вони доглядають людей похилого віку і дітей
з обмеженими можливостями, взаємодіють із сім'ями груп ризику, допомагають
мігрантам адаптуватися до нових умов життя, надають консультації з оформлення
документів на здобуття посібників і пенсій, допомагають безробітним працевлаштуватися тощо.
Якщо соцпрацівнику не вистачає власних знань, він обов'язково порадить, з яким
фахівцем слід проконсультуватись.
Основними моральними якостями
соціального працівника повинні бути такі шляхетні риси, як доброта й чуйність,
людяність та щирість, терпіння й толерантність. Але професіонал, крім того,
повинен знатися на питаннях організації соціального обслуговування, надання
пільг, уміти надавати невідкладну лікарську допомогу, знати закони. Багато складних завдань знаходять своє
вирішення винятково завдяки самовідданій роботі, відданості своїй справі,
чуйності і відвертості цих благородних людей.
Творіть добро — і воно обов’язково до
вас повернеться!
Учні
Нововоронцовської ЗОШ №2 Глушко Денис та Дубина Альона
Немає коментарів:
Дописати коментар